Віталія Ткачука у Солонці знають добре – представляти його немає потреби, адже тут його дім, тут ростуть його діти, тут працює.

А відколи був обраний на посаду сільського голови, свою наснагу і завзяття віддає рідній землі, ініціюючи багато нового і корисного. Він – людина діла: уже у всі високі кабінети протоптав стежки, налагодив стосунки, ввійшов у ритм роботи. Розуміючи, що коней на переправі не міняють, люди не вперше довіряють йому село.

Цьогоріч Віталій Ткачук знову висунув свою кандидатуру на посаду сільського голови.

Сьогоднішнє інтерв’ю – про його програму на майбутнє.

– Віталію Васильовичу, Ви є кандидатом на посаду сільського голови і, без сумніву, хоче­те, щоб люди обрали Вас. А щоб так сталося, проаналізуймо, чи виконали Ви те, що обіцяли перед минулими виборами. Якою була Ваша програма на 2006-2010 роки?

– Кожен рік про виконання «Програми соціально-культурного розвитку сіл Солонківської сільської ради до 2010 року» я звітуюся перед депутатами, а потім ще й у нашій сільській газеті «Вісник». Пункти програми в основному виконані або на сьогодні знаходяться на завершальній стадії. Є дещо й не зроблене. Найбільше болить те, що немає переходу на трасі Київ-Чоп. Добре, що хоч уже встановлено світлофор. Сільська рада неодноразово зверталася у всі органи влади про нагальну необхідність його встановлення. На сьогодні за кошти спонсорів і частково сільської ради розробляється проект поверхового переходу. Як буде проект, то кошти, думаю, вже в 2011-ому знайдемо.

– Чи не надто обширна Ваша програма на 2010-2014 роки? Чи зможете виконати все, що обіцяєте зараз?

– Я маю три передвиборчі програми: окремо для Солонки, окремо для Малечкович і Нагорян та для військового містечка. Вони – конкретні, максимально наближені до вимог наших виборців і, думаю, реальні для виконання. Крім того,  врахую пропозиції жителів сіл, котрі обов’язково висуватимуться при проведенні на округах  зборів з виборцями, і пропозиції депутатів, яких люди оберуть у владу. А люди перевагу надають достойним. У попередній каденції мені випала честь працювати з командою ініціативних і ділових людей. Не сумніваюся, що до влади знову прийде така ж команда. Адже тільки разом, спіль­ними зусиллями можна втілити у життя все заплановане і навіть більше.

– Ви маєте на меті створити Раду старій­шин, вуличні і будинкові комітети. Якими будуть їхні завдання?

– Саме такі ефективні форми місцевого само­врядування заплановано використовувати для вирішення проблем і питань життєдіяльності наших населених пунктів. Так, у нас на вул. Наварійська вже створена спілка власників будинку, і за такий короткий час уже є перші результати роботи і позитивні зру­шення. Щодо Ради старійшин, то в кого ж нам вчитися, як не у найстарших. Та й, думаю, що і людям, котрі мають досвід роботи та життєвий досвід, приємно буде порадами долучитися до справ.

– Ви плануєте розробити проект «Бізнес-парк». Поясніть, що то таке.

– Це досить необхідний для наших місцевих бізнесменів-початківців проект. Такий проект уже багато років функціонує в наших сусідів-поляків. Суть полягає в тому, що буде створено так званий інкубатор: надано приміщення з усім необхідним для ведення бізнесу, де бізнесмени-початківці зможуть проводити підприєм­ницьку діяльність, причому платитимуть за все незначну плату. А то на оренду і комунальні послуги доводиться витрачати дуже багато грошей. Думаю, це буде суттєва допомога молодим бізнесменам. Такі проекти можливо виконати і з залученням коштів Євросоюзу.

– А на яку тему писатимете проект з партне­рами-поляками задля залучення коштів Євро­союзу?

– Велику надію маємо саме на співпрацю з нашими польськими друзями, а конкретніше з ґміною Орли Підкарпатського воєводства. Роботу з написання спільного проекту вже розпочато. Пишемо проект, котрий стосується роботи з неповносправними, залучення коштів для будівництва очисних споруд у
с. Солонка потужністю 500 куб.м/добу.

– Ви плануєте зробити міні-ринок. Де він буде розташований?

– Ідея міні-ринку у нашому селі виношується давно. Уже навіть обрали місце на вул. Стуса на майданчику навпроти СТО приватного підприємця В. Штогрина. Наскільки він необхідний, я думаю ще підкажуть самі солончани.

На що можуть сподіватися мешканці військового містечка?

– Люди вже звернулися до нас з проханням взяти на баланс сільської ради будинки. Створюватимемо об’єднання співвласників багатоквартирних будинків і допомагатимемо жителям у приватизації квартир, городніх ділянок, гаражів. Без сумніву, продовжаться роботи з освітлення вулиць, озеленення прибудин­кових територій, розширення спортивного комплексу футбольним міні-полем, тенісним кортом, волей­больною площадкою.

– Які ще пункти Ви записали у своїй програмі?

– Найперше, звісно, треба розробити Генеральні плани сіл Солонка і Малечковичі.

Вкрай необхідно відновити захоронення українських, польських і німецьких бійців, які є на старому цвинтарі. Ми повинні знати наше минуле і берегти пам’ять про нього. З цією метою плануємо відкрити й пам’ятник Борцям за волю України у Малечковичах. Реконструюватимемо й Народний дім у селі Малечковичі. З Божою допомогою в цьому селі треба завершити будівництво церкви. Планується виготовлення технічної документації на цвинтар. Продовжимо розпочаті роботи з ремонту і освітлення сільських доріг, організації збору і вивезення сміття, облаштування дитячих майданчиків, підтримки соціально незахи­щених мешканців сіл. У Нагорянах будуватиметься спортивний комплекс. У Солонці в планах є відкриття секцій вільної боротьби і художньої гімнастики. Наші юні таланти зможуть розкритися, адже в Народному домі Солонки після реконструкції створено всі умови для занять у танцювальному, театральному гуртках, хорі. Найближчим часом заплановано реконструю­вати Малечківську ЗОШ. Як бачите, плани у нас грандіозні.

– Народна мудрість гласить, що то лише очі страшать, а руки перероблять усю роботу.

– Звісно, як на те буде воля Божа.

– Шановний пане голово, газета «Вісник» щиро дякує Вам за співпрацю у цій каденції і сподівається на продовження у наступній.